Робимо папір своїми руками

Папір виробляється з перемеленої деревини. Це відомо будь-якому школяреві. Мабуть, на цьому й закінчуються наші пізнання про один із найзатребуваніших у побуті та на виробництві матеріал. Стаття в енциклопедії дещо розширить наші пізнання.

З'явившись у Стародавньому Китаї, до Європи паперу довелося пройти тривалий і тернистий шлях - секрет його виготовлення європейцям став відомий лише в XI столітті. З тих часів і до середини XIX століття в усьому світі паперову продукцію виготовляли за старовинною китайською технологією, хоча, звісно, і дещо модернізованою. Сировиною для виробництва, як і в давнину, слугувало ганчір'я та різні волокнисті матеріали рослинного походження: кора, частини рослин.

Європейське виробництво, зокрема й книгодрукування, розвивалося стрімко. До того ж у XIX столітті було винайдено першу папероробну машину, яка могла переробити велику кількість сировини. Стільки дрантя, щоб "нагодувати" її, зібрати було просто неможливо. А чого на Землі багато? Лісів! Так папір змінив своє походження і з "ганчіркового" став "дерев'яним".

Кілька слів про структуру матеріалу

Іноді знання теорії буває дуже корисним у практичній діяльності. Наприклад, чому в одному напрямку лист міцніший на розрив, ніж в іншому? Відповідаючи на це запитання, треба згадати, що матеріал виробляється з волокон. Потрапляючи на рухому сітку папероробної машини, волокна деревної маси поступово приймають напрямок її руху.

Те, що папір має волокнисту структуру, можна зрозуміти, провівши простий експеримент. Візьмемо паперовий аркуш і розірвемо його спочатку вздовж, а потім - поперек. При цьому якраз і можна спостерігати, що в одному напрямку він рветься нерівно і з зусиллям, а в іншому - більш рівно і легко. Рваний край аркуша означає, що в цій його частині волокна лежать поперек, а більш рівний - уздовж. Під час виготовлення виробів з паперу це знання буває незайвим.

Отже, після завершення досліду в нас у руках залишилася жменя рваного паперу. Колись він був зеленою гілкою дерева. Потім - зошитовим чи газетним аркушем. В останній своїй ролі - матеріалом для експерименту. Зараз на неї чекає ще одна пригода - клаптики мають знову стати цілим паперовим аркушем. Причому з використанням майже тієї ж технології, якої дотримувалися стародавні китайці під час виробництва паперу.

Етапи виготовлення паперу своїми руками

Для виготовлення 3-4 аркушів розміром із зошит знадобиться невелика стопка макулатури. Наприклад, 4-5 списаних зошитових аркушів і 2-3 газети.

1. Підготовлений папір рвемо на клаптики сантиметра два-три заввишки і завдовжки, складаючи їх у миску. Наливаємо в неї трохи води й залишаємо на 3-4 години для розмокання.

2. Перемішуємо гарненько масу руками, роблячи її фракції дрібнішими. Якщо використовувати міксер або блендер, то кашка вийде більш пластичною. Після перемішування маси в неї можна додати трохи клею ПВА, тоді отриманий папір буде міцнішим, і його можна буде використовувати для виробів. Щоправда, в цьому разі його правильніше буде називати пап'є-маше.

3. Густу паперову кашку розводимо водою досить рідко. Переливаємо в дрібну широку ємність: тазик із плоским дном, лоток для котячого туалету, кришку від пральної машини (на фото використано якраз останній варіант).

4. Беремо плоску сітку на рамі і зачерпуємо нею масу. У нас немає, звичайно, зручних бамбукових сіток, якими користувалися китайські майстри. Але як інструмент для вичерпування сировини підійде будь-яка. Можна використовувати і тенісну ракетку, пришивши до однієї з її сторін шар марлі. Під час зачерпування паперової кашки з таза сітку злегка трясемо, щоб маса рівномірно і тонко розподілилася по поверхні.

5. Даємо стекти воді, а краплі промокнемо знизу губкою. Після чого накриваємо шар вологої маси шматком матерії і перевертаємо сітку. Акуратно її піднімаючи з одного боку, залишаємо склад на матерії. Кладемо заготовку майбутнього листа на газети. Накриваємо ще одним шматком матерії, газетами і кладемо зверху прес (книги, дошку з каменем, який-небудь інший важкий предмет).

6. Через годину акуратно дістаємо зневоднений і вирівняний саморобний паперовий аркуш і сушимо його на повітрі, або за допомогою гарячої праски через матерію.

Фактура саморобного паперу вельми цікава. На погляд матеріал нагадує шпалери, а на дотик - тонкий картон. Такий папір має чудові декоративні якості, які можна в рази збільшити, якщо на етапі укладання під прес, викласти на сирій поверхні паперової маси листям, квітами, стразами (фантазія вітається!) малюнок або орнамент. Після висихання він стане частиною структури листа.

Саморобний папір можна зробити більш гладким і еластичним. Для цього береться камінь або будь-який важкий гладкий предмет, яким розгладжують покладений на тверду рівну поверхню аркуш.

У саморобного паперу є якась несподівана харизма! Тримати його в руках приємно і навіть радісно. Утім, можливо, як і будь-яку іншу корисну і красиву річ, зроблену своїми руками.